Армійські порядки (кейс 2 у випуску "Праця і закон" за лютий 2011) - Інтерв`ю - Ми в пресі - РОБОТА В РІВНОМУ

Четвер, 08.12.2016, 05:01

Вітаю Вас Гость | RSS

Головна » Статті » Інтерв`ю

Армійські порядки (кейс 2 у випуску "Праця і закон" за лютий 2011)

Дійові особи:

Судаков Віталій Михайлович – директор компанії «IT-Актив».

Бородкіна Марина Олегівна – фахівець з управління персоналом.

Писак Артем – співробітник IT-відділу.

Кривенко Юрій – співробітник IT-відділу.

Касов Вадим – штатний працівник компанії.


У кожного керівника свої порядки, а у директора з армійським минулим і поготів. Два роки попереднє керівництво будувало корпоративну культуру на основі довіри, взаємодопомоги, командної роботи. Співробітникам навіювали думку про те, що саме від кожного окремого фахівця залежала доля всієї компанії, між керівниками та підлеглими налагодились партнерські відносини… Кваліфікований спеціаліст з управління персоналом зробив усе в кращих традиціях сучасного HR-у: тут вам і програма адаптації та наставництво новачків, і навчання більш досвідчених кадрів, і оцінка ефективності, і майже сімейні корпоративні свята… Як грім серед ясного неба відділами компанії пролетіла звістка: влада змінюється! А отже, слід очікувати нових вказівок «з гори».

Перекроївши увесь керівний склад компанії на свій смак і розсуд, новий директор Судаков узявся за дисципліну персоналу. Він вважав, що в офісі зовсім не дотримуються порядку – працюють кожен за своїм розкладом. А специфіку роботи основної маси співробітників IT-компанії, звісно, врахувати забув…

Із цього приводу ключовою темою для обговорення в корпоративну «сієсту» – обідню перерву – стали незрозумілі усім співробітникам правила трудового розпорядку. IT-шники, як відомо, живуть у своєму світі.

– Доброго ранку, Артеме! Новини є? Чим сьогодні здивував наш «генеральний полководець»? – поцікавився Юрій, який залетівши до кабінету, швидко скинув пальто, увімкнув комп’ютер та поклав перед собою купу документів, щоб імітувати бурхливу діяльність.

– Наш бос перевернув усе з ніг на голову, хоча вважає, що «наводить лад вдома»! – обурено відповів Артем.

– Найбільше мені не подобається нововведення з табелями, у яких необхідно реєструватися на початку та в кінці робочого дня, – розпочав Юрій. – Вважаю, що маю повне право на невинне спізнення, враховуючи затримки після роботи через постійні аврали! А тепер доведеться працювати за схемою: зранку – штраф, ввечері – безоплатна понаднормова робота. Де логіка?

– Віталій Михайлович підкоряється не законом логіки та справедливості, для нього на першому місці армійська дисципліна, а вже потім людське взаєморозуміння. Ти ж знаєш, що він у минулому військовий. Недовго служив Батьківщині, але, на жаль для всіх нас, держава змогла виховати «солдафона-відмінника», – поділився своїми спостереженнями Артем.

– Він тепер і нас намагатиметься муштрувати, примушуючи підкорятися наказам, і при цьому вимикати розум! – описав невтішні перспективи усього персоналу Юрій.

– Поки що все досить спокійно, але думаю, нам ще доведеться повоювати за право працювати у нормальній атмосфері, а не в диктаторському режимі, – підсумував його колега.

***

 

            Побоювання співробітників невдовзі стали реальністю. Першою жертвою директора став Вадим Касов, який за усною домовленістю з попереднім керівництвом працював вдома у зв’язку із тим, що він доглядав за хворою матір’ю. Водночас працівник був офіційно оформлений на повний робочий день. Спочатку думали, що це тимчасово, тому документи не змінювали. Тим паче, що роботу Вадим виконував вчасно, не викликав нарікань з боку безпосереднього керівника.

            З цього приводу Віталій Михайлович викликав кадровика компанії до себе в кабінет для того, щоб з’ясувати причини такого привілейованого становища одного з підлеглих.

– Дозвольте увійти, – несміливо запитала Марина Олегівна.

– А я вже зачекався… – почав директор.

– Прошу вибачення, прийшла щойно отримала повідомлення, якихось десять хвилин забарилася, – почала виправдовуватися підлегла.

– Десять хвилин робочого часу! Десять хвилин мого часу! – як відрізав, вигукнув директор. – Невже ви не розумієте, що точність та своєчасність виконання наказів, тобто доручень, запорука успішної роботи!

– Але ж якість роботи не залежить від кількості часу, витраченого на її виконання, – спробувала заперечити кадровик.

– Я б не радив зі мною сперечатися, але дякую за сміливість. Давайте ближче до діла. Я ознайомився зі справою Касова Вадима. Вважаю, що варто закінчувати співпрацю з ним. Готуйте документи на звільнення… – сказав таким тоном, ніби вирок виголошував.

– Не бачу причин. Якщо вас не влаштовує його некоректне оформлення, то ми можемо наймати його як фрілансера. Таких фахівців, як він, навіть удень з вогнем не знайдеш!

– Це грубе порушення трудової дисципліни! Поганий приклад швидко стане нормою! А що, як кожен не буде приходити в офіс? Я, звісно, перебільшую, але не дозволю такого свавілля! Обов’язково спробуйте звільнити його законно, не мені вам нагадувати, що у кадрових документах також має бути порядок, – поставив крапку Віталій Михайлович.

– Але ж можна зробити виключення із правил, враховуючи той факт, що Вадим приносить компанії реальний прибуток, а збитки у вигляді нелояльних співробітників малоймовірні, – не бажала закінчувати розмову кадровик.

– Ще не відомо, які втрати понесе компанія! А якщо, наприклад, співробітник працює паралельно в іншій організації? Хіба він не порушує закон, а ми його прикриваємо? Фактично він може працювати у двох компаніях на повний робочий день і отримувати повноцінну заробітну плату… – висловив свої підозри директор.

– Жодні правила та приписи не в змозі проконтролювати співробітників, тому варто хоч трохи довіряти людям. Нікому не потрібна бездумна та інертна команда, члени якої будуть боятися зробити зайвий крок. Я не за хаос та безлад у компанії, а лише намагаюсь, щоб свобода наших співробітників обмежувалась пасивним наглядом з боку лінійних керівників…

Підготувала Тетяна Вареник

кореспондент всеукраїнського глянцевого журналу "Праця і Закон"


 Питання кейсу:

  1. Яким чином співробітник може оскаржити правила трудового розпорядку?
  2. Як кадровику залагодити ситуацію і яким чином законодавчо правильно оформити трудові відносини?
  3. Понаднормова праця чи ненормований робочий день – у чому різниця?

 


Відповіді нашого експерта Ілони Романюк:

 

    1.      Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Право на працю реалізується шляхом укладення між працівником i власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, яка використовує найману працю трудового договору, за яким працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку (ст.142 КЗпП), якими регламентуються умови і порядок виконання кожним працівником своєї трудової функції відповідно з обсягом роботи і колом обов'язків, що передбачені трудовим договором, а роботодавець –– виплачувати працівникові заробітну плату i забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Правила мають на меті забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності, раціональне використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни.

Тобто робітник може оскаржити правила трудового розпорядку тільки у випадку невідповідності їх чинному законодавству України.

 

    2.      Що стосується спеціалістів, таких як Касов Вадим, то за згодою сторін роботодавець може запроваджувати для працівників гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ) з визначенням початку, закінчення та загальної тривалості робочого дня. При цьому сторонами повинно забезпечуватися відпрацювання нормальної тривалості робочого часу за відповідний обліковий період (робочий день, тиждень, місяць тощо). ГРРЧ може запроваджуватися на прохання працівників або за ініціативою роботодавця за згодою працівників. Рішення про переведення працівників на ГРРЧ здійснюється за їх згодою і оформляється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням у ньому конкретних параметрів ГРРЧ (термін, порядок, умови застосування). Правовою підставою для встановлення гнучкого режиму робочого часу є ст.13 КЗпП (322-08) та ст.7 ЗУ "Про колективні договори і угоди" (3356-12), згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку встановлюються у колективному договорі.

Робочий день в умовах ГРРЧ складається з: фіксованого часу –– часу, коли працівник обов’язково повинен бути на робочому місці і виконувати виробничі функції; змінного часу –– часу, коли працівник на власний розсуд може починати та закінчувати свій робочий день. Відсутність працівника на робочому місці у фіксований час без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни.

 

    3.      Про хвилювання співробітників щодо понаднормової праці:

Необхідно розрізняти наднормову роботу і ненормований робочий день. До наднормових робіт можуть залучатися будь-які працівники, а працювати за режимом ненормованого робочого часу – лише ті, професії і посади яких містяться в списку, що є додатком до колективного договору підприємства, установи, організації. Час переробітку понад встановлену графіком тривалість робочого часу не визнається наднормовим часом і компенсується скороченням часу роботи в інші дні або наданням додаткових днів відпочинку в цьому обліковому періоді. Тобто, за законом, понаднормовою називається тільки така робота, до виконання якої працівників залучають у виняткових випадках. Наприклад, при необхідності завершити почату роботу, що не могла бути закінчена в нормальний робочий час через непередбачені обставини або випадкову затримку, викликану технічними причинами (ст. 62 КЗпП). Наднормова робота компенсується підвищеною оплатою. Якщо стосовно наднормових робіт встановлені граничні норми їх застосування протягом календарного року, то подібне правило не встановлене відносно ненормованого робочого дня. Тобто якщо працівник добровільно бажає працювати понад встановлену тривалість робочого дня, така робота не вважається наднормовою і не оплачується.

Категорія: Інтерв`ю | Додав: ГУРУ (31.08.2011)
Переглядів: 567 | Рейтинг: 0.0/0